Стіни й позначки: малюй лабіринт сам

Оновлено

Стіни лабіринту приховані, але ти можеш домальовувати їх, коли вираховуєш. Позначати безплатно, це ніколи не коштує серця, а поле, повне чисел, стає мапою, якою можна йти.

Три дотики до межі

На кожній межі між двома плитами може бути одна твоя нотатка. Торкайся її, щоб пройти три стани:

  1. Раз: власна стіна. Стіна острова кремового кольору, кольору чисел, з бурштиновою лінією посередині, щоб ти відрізняв її від стіни, яку показала гра.
  2. Двічі: пунктирна позначка. Три короткі кремові рисочки, що лежать упоперек межі: «здається, тут відкрито».
  3. Тричі: нічого. Межа знову чиста.
Крупний план стартової плити з Ліною: кремова стіна з бурштиновою лінією на правій межі, три короткі кремові рисочки на нижній межі.
  1. Твоя власна стіна (один дотик).
  2. Пунктирна позначка (два дотики).

Чому власна стіна тебе береже

Для героя твоя власна стіна — справжня стіна. Торкнися плити за нею — і нічого не станеться: стіна блимне, герой хитнеться до неї й назад, і ти почуєш тихий клац. Крок не зараховується, серце не втрачається, і нічого не відкривається. Коли герой сам іде вздовж ряду чи стовпця, він зупиняється перед твоєю стіною.

У цьому й сенс позначок: щойно вирахуєш, що стіна має бути десь, познач її — і невдалий дотик пальця ніколи не коштуватиме тут серця.

Пунктирна позначка нічого не змінює

Пунктирна позначка — нотатка для тебе, не для гри. Герой перетинає її як будь-яку межу: якщо вона справді відкрита, він пройде, а якщо там усе ж є прихована стіна, він наткнеться на неї, і ти втратиш серце. Користуйся нею для меж, про які доведено, що вони відкриті, але які ще не пройдено.

Дотик між плитами

Влучати в тонку лінію між двома плитами не потрібно. З кожного боку межі є смуга трохи ширша за чверть плити; дотик у неї позначає межу, а дотик посеред плити пересуває героя. Біля кута чотири межі ділять місце порівну.

Рівень 2 із налагоджувальним виглядом зон дотику з гри: середини плит підфарбовані жовтим або зеленим, смуги вздовж вертикальних меж — пурпурові, смуги вздовж горизонтальних меж — блакитні, у кутах вони сходяться ромбами.
Зони дотику поля 5×5 так, як їх малює власний налагоджувальний вигляд гри. Середини плит пересувають героя; пурпурові й блакитні смуги позначають межі.

Стіни й проходи, які показує гра

Деякі межі стають певними, і тоді їх більше не можна позначати:

Крупний план стартової плити: темна кам’яна стіна на правій межі, знайдена ударом.
Знайдена стіна.
Крупний план стартової плити після двох підказок: темна кам’яна стіна на правій межі та три маленькі золоті сліди на нижній межі.
Підказка показала стіну й прохід.

Підказка відкриває межу поруч із героєм, навіть якщо на ній стоїть твоя позначка: правда замінює здогад. Коли ти виграєш, кожна стіна, яку не знайдено, на мить показується перед підсумками.

Хороша звичка

Спершу познач, потім іди. Перед кожним кроком спитай себе, чи доведено, що межа відкрита: числом, слідами чи стіною, яку виключено. Якщо це лише ймовірно, пошукай інше число, що розв’яже питання. Читання чисел показує міркування на справжньому полі.